Ти давно від чекання втомилася,
Але вір все пройде-перемелеться.
То зима довгим шлейфом метелиці
У гілляччя колюче вчепилася.
І не хоче здавати позиції.
То швирне льодяними сніжинками
Ув обличчя, неначе жаринками.
То засипле стежки кучугурами
І сховає надію за мурами.
Слабне сила – зростають амбіції...
А підсніжники з Книги Червоної
Скоро будуть в ліси повертатися.
Треба кращих часів дочекатися -
Сива мудрість людей переконує
Бо не вічна лютнева метелиця.
Вже вода оживає під кригою,
Вже лелеки залишили Сірію
І додому вертаються з вирію.
Ось востаннє запахне відлигою. ...
Все пройде, вся біда перемелеться!
Все, що Бог обіцяв тобі – збудеться.
Біль затихне. Тривоги забудуться.
Тільки вдячність у серці залишиться.
Книга пам’яті ближніми пишеться.
Нова пісня тобі подарована.
Хай летить вона в небо торжественно,
Навіть під завивання метелиці.
Все одно - вся біда перемелеться.
Віра – сильна. Надія – Божественна.
Ти від смерті - Предвічним врятована.
3/2/8
Комментарий автора: Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Svetochka, duzge xoroshuy virsh,mu z sestroy prochutalu.Nexay Bog Blagoslovut. Комментарий автора: Дякую, Світланочка. Нехай Господь благословляє і тебе (та й усю твою родину).
Віра Ігнатюк
2008-07-17 01:41:34
Дорога сестричко! Щиро дякую за гарний вірш, який є підтримкою для мене. Комментарий автора: Будь-ласка, сестричко. Основне, щоб ти скоріше почала знову бігати.
Лялюк Надія Миколаївна
2009-06-23 19:08:33
я дуже рада за твою поезію пиши більше дякую що ти в нас є. Божих благословінь. Родині привіт. Комментарий автора: Надійка, дякую тобі за відгук. Божих благословінь тобі і твоїй сім'ї також.
Женя Блох
2009-06-23 19:21:19
Слышала о Сакраменто,чрез проповеди пастора Шевченко.
Комментарий автора: Да он здесь. Я бываю в его церкви время от времени. Между прочим, он неплохой поэт. Если желаете, зайдите к нему на церковный сайт www.houseofbreadchurch.org.
Світлана Касянчик
2012-06-04 02:50:11
Як швидко біжить час! Здається недавно ми переживали цю трагедію, а вже минуло з того часу більше 5 років. Рани потрохи гояться. Віра вже ходить і їздить машиною. Пишучи цей вірш, я і не здогадувалась, скільки біди ще чекало на нас. Дорога в Сакраменто і наші переживанні, як ми доберемося при Віриному стані; невтішні прогнози; операційні; довге чекання у кімнаті для відвідувачів; гарячкове намагання відгадати результат чергової операції по виразу обличчя лікаря, що наближався; реабілітація; страх дипресії; мамин раптовий інфаркт; місяць жахів, коли мама лежала непритомна на апаратах у лікарні; страшне: "відключайте" і мамині похорони. Здавалося, під ногами земля хитаєтся. Немов йдеш глибокими грузькими пісками, що засмоктують тебе все більше і більше і ніякої надії чи світла попереду. Слава Богові, що все закінчилось. Вдячність Йому за церкву і друзів, які ніколи не залишали нас наодинці з бідою. Все проходить...
Возвращение - Волкова Ирина Есть за плечами горький опыт церковного бунта. Так стыдно за то, как мы вели себя. И так хорошо, что всё изменилось. Смирение - самая большая драгоценность.
Поэзия : Рождественский Подарок (перевод с англ.) - ПуритАночка Оригинал принадлежит автору Pure Robert, текст привожу:
A VISIT FROM THE CHRISTMAS CHILD
Twas the morning of Christmas, when all through the house
All the family was frantic, including my spouse;
For each one of them had one thing only in mind,
To examine the presents St. Nick left behind.
The boxes and wrapping and ribbons and toys
Were strewn on the floor, and the volume of noise
Increased as our children began a big fight
Over who got the video games, who got the bike.
I looked at my watch and I said, slightly nervous,
“Let’s get ready for church, so we won’t miss the service.”
The children protested, “We don’t want to pray:
We’ve just got our presents, and we want to play!”
It dawned on me then that we had gone astray,
In confusing the purpose of this special day;
Our presents were many and very high-priced
But something was missing – that something was Christ!
I said, “Put the gifts down and let’s gather together,
And I’ll tell you a tale of the greatest gift ever.
“A savior was promised when Adam first sinned,
And the hopes of the world upon Jesus were pinned.
Abraham begat Isaac, who Jacob begat,
And through David the line went to Joseph, whereat
This carpenter married a maiden with child,
Who yet was a virgin, in no way defiled.
“Saying ‘Hail, full of Grace,’ an archangel appeared
To Mary the Blessed, among women revered:
The Lord willed she would bear – through the Spirit – a son.
Said Mary to Gabriel, ‘God’s will be done.’
“Now Caesar commanded a tax would be paid,
And all would go home while the census was made;
Thus Joseph and Mary did leave Galilee
For the city of David to pay this new fee.
“Mary’s time had arrived, but the inn had no room,
So she laid in a manger the fruit of her womb;
And both Joseph and Mary admired as He napped
The Light of the World in his swaddling clothes wrapped.
“Three wise men from the East had come looking for news
Of the birth of the Savior, the King of the Jews;
They carried great gifts as they followed a star –
Gold, frankincense, myrrh, which they’d brought from afar.
“As the shepherds watched over their flocks on that night,
The glory of God shone upon them quite bright,
And the Angel explained the intent of the birth,
Saying, ‘Glory to God and His peace to the earth.’
“For this was the Messiah whom Prophets foretold,
A good shepherd to bring his sheep back to the fold;
He was God become man, He would die on the cross,
He would rise from the dead to restore Adam’s loss.
“Santa Claus, Christmas presents, a brightly lit pine,
Candy canes and spiked eggnog are all very fine;
Let’s have fun celebrating, but leave not a doubt
That Christ is what Christmas is really about!”
The children right then put an end to the noise,
They dressed quickly for church, put away their toys;
For they knew Jesus loved them and said they were glad
That He’d died for their sins, and to save their dear Dad.
